Історія села Малі Крушлинці

Село Малі Крушлинці було засноване у  1610  році.   Площа 2,96 км².

 Назва «Малі  Крушлинці» пішла, від  місцевості де поселилися перші мешканці, яка була розташована  на березі річки, зарослої низькорослим лісом-чагарником  крушиною, від чого і пішла назва Крушлинці. 

За іншою версією село отримало свою назву від прізвища шляхтича М.Хрушлинського, який отримав право власності на ці землі від вінницького старости Юрія (Єжи) Струся. Село розташоване на низовинній рівнині при річці Хомутці, яка впадає у Десну в 10 км від міста Вінниці. 

 У 1797 році в селі була побудована кам'яна церква, яка зведена на місці дерев'яної, що була знищена пожежею.

З 1858 року існувала церковно-приходська школа, яка знаходилась у дерев'яному будинку, побудованому на кошти громади.

На 1916 рік, старостою на селі був Мазурук Олександр, збирачем податків Сава Ткачук, які і відповідали за збір податків, звітувались на сільському сході.

На цей час село нараховувало 426 дворів з населенням більше 2000 чоловік, не було поміщицької землі.

 У липні 1921 року створена «Просвіта», існувала трудова школа, учителями був організований драматичний гурток із 6 чоловік (4 чоловіки і 2 жінки), хоровий гурток - 27 чол., існувала бібліотека з фондом 95 книг.

Створена у 1921 році трудова школа, знаходилась у дореволюційному приміщенні школи, працювала у дві зміни через брак кімнат. Відвідували школу лише 25% учнів.

Основним провідником політики на селі була сільрада.

Так на 1926 рік існує вже машинне товариство, громадська драчка і січкарня. У 1927 році заснували дитячий садок.  З 22 червня 1924 року засновано сільськогocподарське товариство «Згода будує».

У хаті-читальні проводились читання, ліквідація неписьменності дорослих, працював драматичний гурток, давали поради селянам по господарюванню. Існувала читальня на власні кошти, - від збору за вистави, здачу в оренду землі - 1 - десятин.

В кінці 1929 року заснований колгосп, в який ввійшли 125 господарів. Головою став присланий робітник двадцятитисячник Олексієв Дмитро Васильович. Поряд із колективізацією повним ходом йшло розкуркулювання. Держава надавала деяку допомогу колгоспу. 

    22 червня 1941 року почалась радянсько-німецька  війна і вже 18 липня 1941 року німці захопили село. 

За період німецької окупації були нанесені селу збитки і втрати на суму 139650 крб.

 У 1943 році під селом був збитий радянський літак, і жителі села, переховуючи льотчика і ризикуючи життям, зберегли йому життя.

В березні 1944 року село було звільнено від фашистської окупації, 176 солдатів різних національностей загинуло у боях за звільнення села і поховано у братській могилі та інших сільських кладовищах. Зразу ж після звільнення жителі села взялись за відбудову. Вже у 1947 році в колгоспі працювало 8 бригад, 49 ланок (395 колгоспників). 
Землі нараховувалось 2620,45 га.

Поступово село відроджувалось, зростала економіка. 
 В 1953 році реконструйовано ставок площею 40 га, закладено фруктовий сад площею 85 га. У 1954 році розпочалось будівництво клубу, в 1955 році збудовано дитячі ясла, добудовано приміщення школи, незабаром були збудовані і цегляні ферми для тварин.   В 1976 році у селі почала працювати середня школа, працював медпункт, 2 магазини, перукарня, лазня, дитячий садок, незабаром була збудована контора колгоспу, де також розміщувалась сільрада, ощадкаса та пошта. На 80-ті роки колгосп ім. Леніна стає мільйонером, був побудований автомобільний парк. Селом прокладена асфальтована дорога, до села - кам'яна бруківка - шосейна дорога.

Після розпаду СРСР у 1991 році змінюється і економіка села, яка носить багатоукладний характер. Приватизація державної і колективної власності дала змогу створити приватні підприємства та фермерські господарства.

Сьогодні у селі працює 7 приватних підприємств в галузі роздрібної торгівлі, вирощування та переробки риби, вирощування хутрових звірів, отримання перепелиних яєць, обслуговування населення.

З 1992 року колгосп ім. Леніна перейменований у колективне сільськогосподарське підприємство ім. Леніна, а у 2000 році реформоване у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Малі Крушлинці». В результаті розпаювання господарства бувші колгоспники отримали земельні паї у розмірі 2 га та майнові паї - в залежності від стажу праці та зарплати.

6 червня 1998 року  було збудовано каплицю, яку 2003 року було освячено.
 Сьогодні усе село газифіковане, проведено провідний інтернет, будується водогін.