Українська земля багата талантами. За життя їх мало помічають, бо живуть вони тихо і скромно, роблять свою вічну роботу, славлять працелюбний народ, борються за його волю. Тому й першими їхні душі й серця перемелюють на жорнах тоталітарних систем. А вже після смерті, сонця їх душ безсмертних світять нам із забуття, далі кличуть бути небайдужими, тримати оголені серця до бід народних. Таким був, є і буде Борис Харчук, справжній син України, гордість нашого краю, літописець Волині. Борис Микитович Харчук встиг написати багато і «дорослих», і «дитячих» книг. Бо було дано йому добре розуміти і юну, і зрілу душу. «Бо, – за словами доньки, – в душі залишався дитиною. Багато втрачав у житті, та не загубив головного – здатності дивуватися. Може тому так любив дітей. З ними йому було легко і втікав сум...».
У бібліотеці Ви можете переглянути виставку однієї книги " Борис Харчук - майстер українського слова", присв'ячену до дня народження Бориса Харчука.
Коментарі
Дописати коментар