Ти така маленька на цій великій кулі...
Така тендітна на тлі цього монстра...
Так хочеться тебе захистити, прикрити долонями, сховати в обіймах....
І в той же час ти така велична.
Моя країна.
Країна лицарів, козаків і звитяжців.
Країна гордих і незламних людей.
Сьогодні мені заздрять усі нації світу.
Сьогодні мені заздрять усі нації світу.
Бо я українка. І я стою.
Проти зла, свавілля і смерті. І стоятиму.
Як усі мої друзі і рідні, знайомі і незнайомці.
Поруч, далеко, на відстані руки, плеча, дзвінка,
повідомлення, на відстані дотику, серця, думки.
"Як ти?" "Тримаймося!" "Переможем!" - як
"Як ти?" "Тримаймося!" "Переможем!" - як
багато у цих словах.
Болю, гордості і любові.
Моя маленька велика країно.
Я не знала, що вмію так любити.
Так вірити.
Так стояти.
Дякую, Боже, що я живу сьогодні.
Дякую, що народив мене українкою.
Дякую, що я твоя дитина.
Моя тепла, добра, ніжна, мирна земле.
Моя Україна.
© Тетяна Васицька
Моя маленька велика країно.
Я не знала, що вмію так любити.
Так вірити.
Так стояти.
Дякую, Боже, що я живу сьогодні.
Дякую, що народив мене українкою.
Дякую, що я твоя дитина.
Моя тепла, добра, ніжна, мирна земле.
Моя Україна.
© Тетяна Васицька
Коментарі
Дописати коментар